Вхід на сайт

Подорожуємо Україною

Львів - місто на кордоні західної та східної цивілізацій
Опубликовано, 18 Травня 2015 р.

Мабуть, перше, що помічають туристи, які прибувають до Львова залізницею, це храм Ольги та Єлизавети. Своїми поважними неоготичними шпилями тодішній римо-католицький костел і донині — найвища будівля міста мав заступити собою греко-католицьку катедру св. Юра, якщо споглядати на неї з боку центрального вокзалу.

А ще споруда розташована якраз на лінії головного європейського вододілу. Тому дощова вода з одного боку даху потрапляє в Балтійське, а з іншого — у Чорне море».

Раніше Львів був найбільшим містом на кордоні між Австро-Угорською та Російською імперіями. Тут також умовна межа між світом католицизму та православ’я. І в умовах всього цього «прикордоння» Львів завжди був багатонаціональним, поліконфесійним та мультикультурним, де все його розмаїття мирно й успішно співуживалося та розвивалося. Leopolis, Lemberg, Lwów, Львов, Львів — місто має безліч назв і зберігає свою суть — semper fidelis — завжди вірний. Це справжня культурна столиця та душа України…

Відстань до кордону
Уже понад 2000 років Західну і Східну Європу з’єднує «Королівська дорога» — Via Regia. Вона бере свій початок у Сантьяго де Компостела (регіон Galicia в Іспанії) і, проходячи через 8 європейських країн, веде до української Галичини — до Львова. Наразі місто відділяє 70 км від кордону з Євросоюзом.

Як дістатися
Завдяки сучасному аеропорту Львів має міжнародне сполучення з Віднем, Варшавою, Мюнхеном, Венецією, Стамбулом, а також тут здійснюються внутрішні рейси до Києва та Дніпропетровська. Траси міжнародного сполучення з’єднують Львів наземним транспортом із Польщею, Угорщиною, Словаччиною та зі столицею України. Львів сполучений залізницею з Києвом і більшістю обласних центрів країни.

Час
Львів знаходиться в одному часовому поясі з Києвом. Проте неспішні бесіди за філіжанкою кави та загальна неквапливість мешканців міста дають підстави говорити про особливий львівський час ;)
Понад п’ять століть міщан сповіщає про час годинник Ратуші. Останній з них, до речі, віденського виробництва, установлений іще 1851 року й бездоганно працює й донині, є одним із найстаріших механічних годинників Європи, установлених на вежах. А ще можна досі почути, як старші люди кажуть на годинник дзиґар.

Мова
Більшість мешканців Львова спілкуються українською мовою. Попри усталений стереотип є певна кількість людей, що говорять російською.
У розпал туристичного сезону на Площі Ринок гомонять багатьма європейськими мовами та мовами всього світу. Особлива львівська балачка, або ґвара, лишається прерогативою старших людей та львовознавців і є, скоріше, легендою для туристів.

Проживання у Львові
Львів — розвинене туристичне місто! Тому подбати про проживання варто заздалегідь. Не очікуйте, прибувши на вокзал, побачити бабусь, які пропонуватимуть вам нічліг. Скористайтеся локальними чи міжнародними сервісами з бронювання квартир й апартаментів. Крім того, Львів пропонує для гостей понад 70 готелів. До речі, із 25 найкращих готелів України, за версією TripAdvisor, 4 знаходяться у Львові. Для бюджетних туристів є достатня кількість хостелів.

Що цікавого
Понад половина всіх пам’яток архітектури України знаходяться саме у Львові! Весь ансамбль історичного центру перебуває під охороною ЮНЕСКО. Тому пізнавати Львів можна як «музей просто неба». Жодним чином ви не зможете оминути Площу Ринок з усіма її суміжними вузькими середньовічними вуличками, що ваблять безліччю туристичних атракцій. Обов’язково відвідайте Оперний театр. Зачаруйтеся спокоєм та вишуканістю вулиці Тарнавського з її віллами польської доби. Зазирніть до «Совіцького» дворика. Насолодіться панорамою міста з Високого Замка.
Ну й окремою атракцією Львова давно стали його кав’ярні, кнайпи та ресторації.

Львівські кнайпи (Кнайпа (від нім. Kneipe) — корчма, шинок, пивниця, генделик — гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої. В Україні цей термін найчастіше вживається в Галичині, особливо у Львові, де нерідко, маючи на увазі кафе, говорять кнайпа або кав’ярня (каварня).

«На каву до Львова!» — цей сталий вираз має під собою добре підґрунтя. Львів має давню кавову традицію. Це невід’ємна частина міста й один із його культів. Здається, тут пахне кавою навіть на вулицях, де поблизу немає кав’ярень. У «Світі кави» ви можете побачити і нашого мера, і простого студента. Ухід до кафе «Під синьою фляшкою» знайти нелегко, проте, потрапивши туди, будете вражені оздобленням цього камерного приміщення в стилі «бабці Австрії». Посмакуйте кавою по-східному в «Кентаврі» на одному розі Площі Ринок і відчуйте дух старого Львова на її іншому розі — у відновленому «Атлясі». А якщо хочете чогось інсайдерського, то вам — у непримітну кав’ярню із зовсім стесаним кам’яним порогом на розі Вірменської та Друкарської. А щоб вразити гостей, львів’яни влаштували копальню кави, тому на вході не забудьте одягнути каску.

«Хто Львівське пиво п’є, той 100 літ жиє» — мовить давня приказка. Про довголіття львів’ян та гостей міста подбають безліч пивних ресторацій та пабів. Посмакуйте бурштинового в «Кумпелі» і потріть там же пивну цицю. Візьміть екскурсію в музей пива, який знаходиться відразу біля заводу й запийте смачну розповідь свіжесеньким. В Mons Pius, що розміщене в приміщенні колишнього вірменського банку з дуже затишним двориком, ви можете з однаковою імовірністю зустріти Кличка, групу австрійських туристів або вашого сусіда з Києва. За помпою — до «Королівської пивоварні», за простотою та регіональним пивом — у «Христофорус». А ще тут є цілий «Театр Пива» із власною пивоварнею! Словом, на пиво — теж до Львова!
Наші заклади пропонують, окрім хліба насущного, багато видовищ. У «Криївці», стилізованій під партизанський бункер часів УПА, можна постріляти в тирі по «Сталіну» та скуштувати свинячих вушок і п’ятачків. У «Домі Легенд» познайомитися із такими легендами Львова, як бруківка, Полтва, і відчути себе бодай Карлсоном, скориставшись дивним транспортним засобом на даху. Відчуваєте в собі жидівську жилку та підприємницький хист — поторгуйтеся за чек у галицько-жидівській кнайпі «Під Золотою Розою». І щоб зовсім не нудьгувати, для вас влаштували генделики прямо в будівлі Оперного театру і Ратуші, де засідає Міська рада Львова.

За формулою «хліба та видовищ» Львів дає своїм гостям усього сповна. Стосовно видовищ, то тут направду вміють «фестивалити». Якщо ви не були у Львові на Різдво, то ви, напевно, ніколи по-справжньому не відчували різдвяної царини, тої, що панує тут майже протягом місяця від середини грудня до 19 січня. Різдвяний ярмарок, колядки та вертепи — такого ви ще точно не бачили. Не забракне видовищ і на травневі свята, коли тут і день міста, і свято батяра та багато інших цікавих подій. Загалом близько 100 фестивалів! Гурманів приваблять гастрономічні, такі як Свято сиру й вина, «Львів на тарілці», Свято шоколаду, Свято кави. Подарунком справжнім меломанам буде відвідання «Альфа Джазу» або «Джаз Безу».

Сувеніри
Полишаючи це місто, неодмінно захочеться взяти із собою його часточку. Оскільки ЮНЕСКО буде проти експорту сивої старовини в камені, то компромісом може бути, наприклад, шоколад. На ваших очах із нього роблять витвори мистецтва у Львівській майстерні шоколаду — очі розбігаються і слинка тече! Оригінальна готова або виготовлена вашими руками свічка зігріє спогадами душу, адже свічка — не лише світло, знають у Львівській свічковій мануфактурі. Вироби з овечої шерсті, гаварецька чорнодимлена кераміка, гуцульська етника, картини та прикраси й чимало всілякого товару із сувенірного ринку «Вернісаж». А ще ваш багаж поповнять гарний настрій, незабутні спогади та бажання неодмінно повертатися сюди ще і ще…

Автори: Ольга та Юрій Процик, жителі Львову.
Матеріал опубліковано в журналі "Смачна подорож" №1 '15.